Конкурсні матеріали

“Робота шкільної бібліотеки як медіацентру інформаційної підтримки навчально-виховного процесу в школі”

Зміст

Вступ

Розділ I.Місія, мета, основні завдання бібліотеки та тенденції розвитку бібліотечної справи.

 Розділ ІI.Особливості функціонування шкільної бібліотеки в умовах впровадження нових освітніх стандартів.

2.1Структура медіацентру та технічне забезпечення.

2.2 Документація медіацентру.

Розділ IІІ. Робота шкільної бібліотеки як медіацентру інформаційної підтримки навчально-виховного процесу в школі. 

3.1 Інформаційно-бібліографічна робота бібліотеки.

3.2 Інтернет - ресурси як чинник підвищення ефективності інформаційної роботи бібліотеки.

3.3 Виховання інформаційної культури сучасного користувача.

Розділ IV. Ефективне використання форм і методів, сучасних технологій в роботі інформаційно-бібліотечного медіацентру.

4.1 Вивчення читачів та читацьких інтересів.

4.2Поєднання традиційних та інноваційних форм роботи.

РозділV.Аналітична діяльність – провідний напрям методичної роботи

бібліотеки.

Розділ VI. Бібліотечний медіацентр – майданчик для поширення інноваційних технологій.

Висновки

 Список використаних джерел. Додатки

Вступ.

          В сучасних умовах формується особистість нового типу з високим рівнем інформаційних потреб і запитів. Це зумовлено змінами в системі освіти. Сьогодні пріоритетом розвитку освіти в Україні є застосування сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, що забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, підготовку молоді до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. В даний час складається нова національна інформаційна інфраструктура, і шкільна бібліотека є невід’ємним її складником.  Шкільна бібліотека сьогодні покликана стати центром загальнодоступної інформації, яка використовується як для навчання, так і для особистісного духовного, творчого розвитку, самовдосконалення користувачів. Розвиток загальноосвітнього навчального закладу сьогодні неможливий без інноваційного розвитку шкільної бібліотеки. Тому об’єктом дослідження даної роботи є шкільна бібліотека як структурний підрозділ школи. Предметом є умови, створені в шкільній бібліотеці для якісного забезпечення інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів. Мета роботи – розглянути шкільну бібліотеку як інформаційний медіацентр навчального закладу. Спираючись на поставлену мету,  ми можемо висунути перед собою наступні завдання:

- визначити особливості функціонування шкільної бібліотеки в умовах впровадження нових освітніх стандартів;

- розглянути стан забезпечення інформаційної підтримки навчально-виховного процесу в школі;

- стимулювати читання, формувати в учнів навички критичного мислення;

 - розкрити діяльність шкільних бібліотекарів з питання формування інформаційної культури користувачів бібліотеки.      

Розділ I. Місія, мета, основні завдання бібліотеки та тенденції розвитку бібліотечної справи                 

Місія бібліотеки Сокальської ЗШ I-III ст. №2 полягає в підтримці навчальної та методичної діяльності навчального закладу шляхом створення необхідних умов доступу до інформації, навчання учнів користуватися науково-освітніми інформаційними ресурсами, розповсюдження знань, духовного і інтелектуального навчання й культури та розвиток учнівського потенціалу.  Мета роботи бібліотеки: створення інформаційного простору школи задля інтеграції потенціалу освітнього процесу й індивідуальної активності учнів, для досягнення ними вершин у навчанні, майбутній професії та життєдіяльності.

Основні завдання бібліотеки та тенденції розвитку бібліотечної справи: 

 сприяння реалізації державної політики в галузі освіти;

 формування й розвиток компетентностей учнів як динамічної комбінації знань, умінь, навичок і здібностей, що дозволять кожному випускнику стати успішною, конкурентноспроможною особистістю, здатною до творчої самореалізації;

 інформаційно-документне забезпечення навчально-виховного процесу;

 виховання в учнів інформаційної культури, культури читання; формування вміння користуватися бібліотекою, її довідковим апаратом; сприяння розвитку  пошукової, науково-дослідницької діяльності старшокласників;

 сприяння росту професіоналізму та творчої майстерності педагогічних кадрів за допомогою різноманітних форм і методів бібліотечної роботи;

 проведення позакласної роботи з використанням сучасних інформаційних технологій.

 створення й актуалізація повнотекстових освітніх баз даних, банків знань, електронного каталогу;

 вдосконалення якості обслуговування читачів за рахунок підвищення ефективності доступу до інформаційних ресурсів внаслідок створення спільного інформаційного простору шляхом активної корпоративної інформаційної взаємодії між шкільними, дитячими та науковими бібліотеками.  

Розділ ІI.Особливості функціонування шкільної бібліотеки та бібліотекаря  в умовах впровадження нових освітніх стандартів.

Ніщо так не визначає майбутнє нації як освіта. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року, вказує на те, що «ключовим завданням освіти у ХХІ столітті є розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє», а також «забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя». Змістовним ядром освіти є її стандарт, який містить у собі матеріал, необхідний і достатній для забезпечення освітніх завдань. У статті 15 Закону України «Про освіту» записано: «Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньокваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти» . З 1 вересня 2012 року в освітніх навчальних закладах України був впроваджений новий Державний стандарт початкової загальної освіти, а з 1вересня 2013 року – Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Державні освітні стандарти визначають не лише вимоги до якості підготовки учня, а й вимоги до кадрових умов реалізації освітніх програм. Тому сьогодні  на порядок денний виходить підготовка та розвиток сучасного педагога, наділеного такими професійними компетентностями, які забезпечують високий рівень та результативність своєї діяльності. Для впровадження нових Державних стандартів у життя загальноосвітнім навчальним закладам необхідні якісно нові умови, і однією з найважливіших  є якісно нова, сучасна шкільна бібліотека. В сучасних умовах життя, при досить швидкому темпі впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ) в освіту, робота бібліотеки не може залишатися осторонь.  На даному етапі бібліотекарі повинні виступати як посередник між комп’ютерною технікою та читачем , адже сучасний користувач більше черпає інформацію з Інтернету, ніж з книг. Інформаційні технології, які увійшли до  бібліотечних послуг, разом з тим змінили і роботу бібліотекаря: все рідше виникає необхідність шукати потрібну книгу у картотеці,  на зміну їй прийшов Інтернет, електронний каталог, електронні книги. Чим глибше цифрові технології проникають у всі сфери нашого життя, тим більше бібліотечна праця стає пов'язаною з комп'ютерною технікою. Важливим завданням бібліотеки нашої школи залишається не тільки створення та забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів за допомогою сучасних технологій, але й виховання відповідної інформаційної культури. Сучасна бібліотека – це вже не тільки книгозбірня, але й своєрідний «електронний архів», який відкриває доступ до інформації на традиційних носіях та в електронному вигляді. Сьогодні бібліотеки намагаються відповідати сучасним інформаційним потребам користувачів в отриманні освіти, професійному самовдосконаленні та культурному збагаченні і саме тому створюють структурні підрозділи, які за своїм обладнанням, ресурсним фондом, змістом роботи і сервісом мають відповідати цим вимогам. Сучасна бібліотека – це інформаційний медіацентр, який допомагає вчителю та учням у використанні новітніх технологій.

Термін «медіа» - від латинського “medium” (посередник, засіб), “media” (посередники, засоби). В сучасному світі термін використовується як аналогія терміну ЗМК – засоби масової комунікації (друк, фотографія, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, включаючи Інтернет).

Якщо змінюється структура бібліотеки, то і бібліотекар має вдосконалюватися, йти в ногу з часом.  Сучасний бібліотекар медіацентру повинен вміти:  

 виховувати культуру спілкування школярів в мережі Інтернет;

 навчати вмінню шукати інформацію в Інтернеті;

 проводити бібліотечні уроки з використанням Інтернет-ресурсів;

 виховувати культуру спілкування школярів в мережі Інтернет;

 вести відповідну документацію;

 створювати відповідні каталоги;

 створювати власний інформаційний продукт (це може бути і список нових надходжень,  і друкований рекомендаційний покажчик, і огляд сайтів в Інтернеті, власний блог або сайт);

 грамотно працювати з інформаційними ресурсами, знаходячи та представляючи інформацію в тому вигляді, в якому вона необхідна користувачу;

 активно вводити бібліотеку в середовище інформаційних технологій;

 підтримувати комп’ютерну техніку, мережі в робочому стані,  вміти працювати на всіх видах техніки, які є в медіацентрі.

2.1 Структура медіацентру та технічне забезпечення.

У 2012 році почалася перебудова усіх складових компонентів нашої школи, втому числі і шкільної бібліотеки. Була виконана велика, кропітка робота по реалізації складових проекту в життя, і на сьогоднішній день наша бібліотека трансформована в шкільний інформаційно-бібліотечний медіацентр. Бібліотека стала важливим потужним чинником успішної реалізації освітніх стандартів нового покоління. Приміщення шкільного медіацентру поділено на робочі зони:

1. Читальна зона - розміщено книги та періодичні видання.

2. Виставкова зона – на вітринах розміщується книжковий матеріал, малюнки, диски  для проведення заходів.

3. Зона для навчання та проведення масових заходів - знаходяться столи, стільці.

4. Учнівська комп'ютерна зона – 9 комп’ютерів з виходом в Інтернет, навушники.

5. Вчительська комп'ютерна зона – комп'ютер, колонки, проектор, екран, веб-камера, пристрій багатофункціональої дії, DVD.

6. Відділ мультимедійних технологій.  (Додаток1)

СТРУКТУРА МЕДІАЦЕНТРУ

Абонемент, поєднаний з читальнимзалом (27 робочих місць)

Відеотека  (фонд відеокасет та компакт-дисків)

Фонотека (бібліотека має розгалужену медіатеку)

Комп'ютерний сектор:

 Електронний каталог (база книг, періодичних видань, публікацій викладачів).

 Електронна бібліотека (містить книги та навчально-методичні розробки уроків різних шкільних дисциплін в електронному вигляді).

  комп’ютери (9 шт.),на яких встановлено прикладне програмне забезпечення .

 Доступ до мережі Internet (дротовий та Wi-Fi), внутрішньоліцейської мережі Intranet. (Додаток 2)

Для якісного забезпечення інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів ми маємо гідне технічне оснащення, функціональні приміщення, меблі, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

Медіацентр працює з повним навантаженням використання приміщення, де проводяться уроки з інформатики, української та зарубіжної літератур, музичного мистецтва. (Додаток 3)

Реалізовуючи нові Державні стандарти в життя, ми забезпечуємо педагогів школи електронними версіями нових навчальних програм, укомплектовуємо фонд бібліотеки фаховими періодичними виданнями, навчально-методичною літературою та новими підручниками. Таким чином, маючи потужне матеріально-технічне забезпечення, навчально-методичну базу, наша шкільна бібліотека здійснює інформаційну підтримку навчальної та освітньої діяльності, а також виконує інформаційно-консультативну та інформаційно-координаційну функції, спрямовані на професійне зростання вчителя, на досягнення результатів навчання учнів, сприяє реалізації державної політики по впровадженню нових Державних стандартів початкової та базової і повної середньої освіти у життя.

2.2 Документація медіацентру.

В шкільній бібліотеці- медіацентрі наявна така документація:

1. Положення про бібліотечно-інформаційний медіацентр Сокальської ЗШ I-IIIст. №2

2. Правила користування.

3. Посадова інструкція завідувача бібліотеки.

 4. Паспорт бібліотечно-інформаційного медіацентру.

 5. Інвентарна книга.

6. Сумарна книга.

 7. Інвентарна книга бібліотечно-інформаційного медіацентру матеріальних цінностей – книга, де записано весь перелік технічного оснащення центру

8. Журнал обліку роботи в мережі Інтернет учнів та педагогічних працівників .

 9. Правила та обов’язки користувачів – кожен відвідувач центру ознайомлюється з правилами користування, а також вони прикріплені до кожного робочого місця.

10. Правила Інтернет-безпеки в Інтернет мережі.

 Розділ ІІI. Робота шкільної бібліотеки як центру інформаційної підтримки навчально-виховного процесу в школі  

3.1. Інформаційно-бібліографічна робота бібліотеки.    Як неможливо уявити собі навчального закладу без книги, так не можна уявити школу без бібліотеки. Бібліотека—це світ відкриттів, світ творчості, де формується читач-творець з великою любов’ю до книги.  А ще вона є важливим центром інформаційної підтримки навчально-виховного процесу в школі. Особливо в наш час, коли оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання. Тому в сучасних умовах основними завданнями нашої бібліотеки є:

    - виховувати вшколярів інформаційну культуру,  культуру читання;

-формувати вміння користуватися бібліотекою, її довідковим апаратом;

    -розвивати творчу думку, пізнавальні здібності та інтереси школярів, сприяти успішному засвоєнню ними навчальних програм;  

- забезпечувати зростання професійної компетентності педагогічних кадрів; 

   - сприяти різним формами та методами бібліотечної роботи самоосвіті учнів і педагогів, забезпечувати літературою їхні соціальні та культурні потреби;

   - виховувати в школярів культуру, національну свідомість, шанобливе ставлення до книги як джерела знань.  

Відповідно до «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» шкільна бібліотека  «сприяє інформаційному забезпеченню учасників навчально-виховного процесу, зокрема їх навчальній, дослідницькій, самоосвітній,  дозвіллєвій діяльності» . Тому, працюючи в шкільній бібліотеці, я поставила собі за мету,щоб ні один читач не вийшов із бібліотеки без потрібної йому інформації. Свою діяльність (інформаційно-бібліографічну зокрема) здійснюю  спільно з  педагогічним колективом, згідно з планом навчально-виховної роботи школи на навчальний рік, керуючись головними завданнями, які стоять перед педагогічним колективом у поточному навчальному році у справі підвищення якості знань, удосконалення навчально-виховного процесуна основі впровадження нових технологій навчання. Унашій бібліотеці інформаційно-бібліографічна робота проводиться за двома напрямами:  

1. Інформаційне забезпечення розвитку учнів, яке сприяє засвоєнню знань з основ наук  одержаних на уроках. 

2. Інформаційне забезпечення педагогічного колективу школи. 

Кожній групі користувачів притаманні свої інформаційні запити, які мають певну специфіку задоволення.  Інформаційно-бібліографічна робота ведеться диференційовано, при цьому використовуємо індивідуальні, групові та масові форми роботи. Підвищити рівень навчально-виховного процесу не можна без підвищення теоретичної, професійної, загальнокультурної підготовки всіх вчителів. Їм необхідна інформація про нові технології навчання та виховання, нові програми, варіанти підручників, методичні рекомендації, інструкції, положення, матеріали про вітчизняний і зарубіжний досвід.

Намагаючись забезпечити повноцінне інформування  навчально-виховного процесу, приділяю велику увагу проблемам,  які пов’язані  з пошуком інформації. Працюємо над створенням рекомендаційних вебліографічних покажчиків: «Бібліотечний простір в Інтернеті».

 3.2Інтернет-ресурси як чинник підвищення ефективності інформаційної роботи бібліотеки.

Всвоїй інформаційній діяльності прагну використовувати весь наявний спектр

 документівяк в друкованихтак і в електронних варіантах. Поряд з традиційними

формами роботи ми використовуємо також сучасні інформаційні технології, а

 саме - Інтернет. Змінився світ, змінилися ми, змінилися наші користувачі. Тому

 важко зараз уявити бібліотеку без комп’ютерів та Всесвітньої інформаційної

 комп’ютерної мережі. Інтернет дозволяє змінити принцип інформаційного

обслуговування, можливість оперування різноманітною інформацією в

електронному вигляді, надання її користувачам. Саме такою програмою стала

електронна програма бази даних “Бібліотека”, призначена для ведення

 бібліотечного книго- та документообігу, складання інформаційно-бібліографічних

довідок, звітів, створення єдиного каталогу друкованих та електронних видань.

Бібліотекар входить до системи користування під своїм паролем, цедозволяє

 забезпечити безпеку БД від несанкціонованих змін.

Розділ «Читачі» дозволяє не

тільки оформити формуляр читача, а й зафіксувати видачу необхідних матеріалів,

заповнити інвентарні книги (художньої, науково-популярної літератури та

підручників), також дає можливість робити позначки про відвідування читачами

різноманітних заходів та зберегти нотатки бібліотекаря. База структурована

 відповідно до основних напрямків роботи. Розділ «Інвентарна книга» не тільки

дає можливість для реєстрації книг, але йзабезпечує можливості для створення

 електронного каталогу, актів, різноманітних звітів про книгозабезпечення.

 Окремо ведеться облік підручників та реєструються надходження усіх

 періодичних відань. Можливість створення різноманітних бібліографічних

 покажчиків надає «Систематична картотека статей». Скориставшись

 програмами розділу «Звіти», бібліотекар має можливість легко скласти всі

 необхідні звіти. Використання програмного продукту «Електронна база даних

 «Шкільна бібліотека» дозволяє полегшити роботу шкільного бібліотекаря

покращити інформаційне забезпечення користувачів, надає можливістьпереходу

бібліотеки на електрону форму обслуговування.

Ресурси світового інформаційного простору допомагають учням та педагогам реалізовувати власні професійні та освітні потреби. Педагоги школи обмінюються досвідом, використовуючи електронну пошту. Інтернет сприяє налагодженню он-лайнового спілкування між користувачами. За допомогою Інтернета користувачі можуть дізнатися, які книги знаходяться у будь-якій бібліотеці світу і замовити їх; ознайомитися з усіма книгами, що вийшли по видавничим електронним каталогам (ЕК); користуватися багаточисельними тематичними базами даних, які акумулюють інформацію з усіх сфер практичної і наукової діяльності; переглядати, а при необхідності імпортувати на свої комп’ютери файли повнотекстових баз даних документів; обмінюватись звуковою і мультимедійною інформацією; брати участь в телеконференціях; підбирати інформацію за максимально короткий термін із максимальної кількості джерел; здійснювати самостійний пошук інформації, при цьому використовуючи різноманітні сайти.  Ми надаємо допомогу вчителям та учням при підготовці до уроків. Наші педагоги використовують у навчальному процесі мультимедійні презентації з тем загальноосвітньої підготовки. Матеріали до презентацій добираються за допомогою мережі Інтернет та інших електронних ресурсів; при організації та проведенні різноманітних масових заходів ми також знаходимо необхідні матеріали, відеоролики в мережі Інтернет.   

Важливим напрямком інформаційного обслуговування першоджерелами з використанням Інтернет є використання на уроках програмного середовища Skratch,TurboPascal,Delphi, АЛГО для учнів середньої та старшої ланкита Сходинки до інформатики, Скарбниця знань для початкових класів.(Додаток 4)

За умов сучасноготехнічного оснащення медіатека дозволяє й передбачає формування та створення електронних версій підручників, журналів, художньої літератури, використання певних спеціальних технологій роботи в Інтернеті, фрагментів текстів, зображень, окремих звуків, схем, які можуть суттєво доповнювати те чи інше джерело або стати частиною віртуального інформаційного ресурсу всієї бібліотеки.

У медіатеці відвідувач залучається до нової для нього самостійної діяльності з отримання різних видів інформації: (вербальної, образної, текстової, слухової, графічної) за короткі проміжки часу. Учителі в медіацентрі отримують інформацію про педагогічну та методичну літературу, про нові форми і методи навчання. Тут створені всі умови для індивідуальної роботи вчителя. Можна працювати з учнями які створюють проекти, для цього є окремий відділ, який оснащений дисками, комп’ютерними програмами, відеоматеріалами, аудіо записами, відеокамерою, фотоапаратом.

 3.3 Виховання інформаційної культури сучасного користувача

  Висока якість освіти сьогодні неможлива без високого рівня інформацій ної культури як учнів так і вчителів. Сучасна людина, яка живе в умовах  інформаційного суспільства, повинна не тільки вміти читати, писати, говорити, але й швидко та вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації. Саме час згадати слова німецького філософа Георга Зіммеля, який сказав: «Та людина освічена, яка знає, де знайти те, чого вона не знає». Тому для нас питання формування інформаційно-бібліографічної культури сучасного користувача особливо актуальне.  Саме на це орієнтує нас і «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу». Тому під інформаційною культурою користувача маємо розуміти такий рівень інформаційної підготовки, який дозволяє йому не тільки вільно орієнтуватися в потрібному інформаційному середовищі, а й брати участь у його формуванні та перетворенні, сприяти інформаційним контактам.  

 У сучасній шкільній бібліотеці дитина починає своє перше знайомство з інформаційною культурою, і завданням нашої бібліотеки є не тільки створення та забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але й пошук нових підходів до підготовки користувачів, які б володіли сучасними методами багатоаспектної інформаційної діяльності. Основними аспектами формування інформаційної культури користувачів бібліотеки є:

- розуміння ролі інформації в житті суспільства;

- знання інформаційних ресурсів і готовність до сприйняття інформації;

- вміння ефективно здійснювати пошук та вибирати інформацію з різних джерел;

- здатність до аналітичної переробки, використання та створення нової інформації.    

Розвиток інформаційної культури починається з розуміння ролі інформації в житті суспільства. Сучасний користувач має усвідомлювати, наскільки важливо володіти інформацією, зберігати її, систематизувати і передавати, а також він повинен розуміти, що комп’ютери відіграють особливу роль у вирішенні цих завдань.Одним з основних елементів інформаційної культури є – знання інформаційних ресурсів. В наш час до інформаційних ресурсів бібліотеки додаються світові інформаційні ресурси за допомогою Інтернет. Колекції СDдисків, комп’ютерні енциклопедії, довідники різної тематики значно розширюють інформаційний простір учнів, готуючи їх до сприйняття інформації в новому вигляді, формуючи в них інформаційну культуру.    Основа інформаційної підготовки користувача – вміння ефективно вести пошук інформації. Навчання пошуку інформації безпосередньо пов’язується з умінням користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки.  Проводячи бібліотечно-бібліографічні уроки, ми навчаємо своїх користувачів вже з початкових класів даній справі. Обов’язкова складова інформаційної культури – вміння переробляти, використовувати та створювати нову інформацію. Тому ми вчимо своїх користувачів вміло використовувати знання, здобуті з джерел інформації, оформляти їх та представляти у вигляді доповіді, реферату, твору, робити короткі нотатки, складати план матеріалу та інше. Доцільно до вищесказаних слів згадати вислів видатного німецького педагога Адольфа Дістервега: « Зі знаннями обов’язково повинно бути поєднане вміння. Сумне явище, коли голова учня наповнена більшою чи меншою кількістю знань, але він не навчився їх застосовувати, тому про нього доводиться сказати, що хоч він дещо знає, але нічого не вміє».    Отже, інформаційна культура сьогодні – це новий світогляд, нове мислення, а також спілкування в різних інформаційних потоках, що орієнтовано на саморозвиток та самоосвіту.  

3.4.  Власний блог, сторінка на сайті школи – як засіб розширення інформаційного простору

Одним із сучасних соціальних сервісів Інтернету, який дозволяє використати принципи навчання у співробітництві, є створення та ведення блогу. За допомогою блогу можна розширювати інформаційний простір бібліотеки: постійно висвітлюються новини та найяскравіші події з роботи школи та бібліотеки;результати участі у конкурсах, моніторинг читання тощо. Тому в2015/2016н.р. створила та почала вести свій блог(адреса: deineka1961.blogspot.com)

Це виявилося нагальною потребою для:

 підвищення інформаційної культури учасників процесу;

 зручності розміщення посилань на додаткові ресурси;

 створення «клубу за інтересами»: обмін новинами зі світу книг; дискусії про книжки і читання;

 літературної творчості школярів, авторських публікацій;

 реклами своєї власної діяльності, підвищення іміджу бібліотеки;

 професійного інформування і спілкування, обговорення останніх новин, подій бібліотечного життя, нових технологій, форм масової роботи тощо.  

Блог має 11 сторінок, на яких акумулюються мої власні напрацювання (розробки та сценарії бібліотечних уроків і заходів; презентації та відео) та напрацювання педагогів школи. (Додаток 5, 6)

Адреса блогу розміщена й на сайті школи; це дає можливість ознайомитися з матеріалами, розташованими на блозі, великій кількості людей, запозичити корисну інформацію.

Через блог та сайт реалізується низка завдань медіацентру, а саме: надання

 доступу до ресурсів і матеріалів, довідково- інформаційне обслуговування,

 консультаційні послуги длябібліотекарів, допомога в роботі з інформацією,

дистанційний відбірта заявка на отримання літератури, інформування про

 надходження нової літератури, тематичнібібліографічні огляди, віртуальні

виставки тощо.

 Розділ ІV. Ефективне використання форм і методів, сучасних технологій в роботі інформаційно-бібліотечного медіацентру.

4.1. Вивчення читачів та читацьких інтересів    

Найважливішою умовою успішної діяльності бібліотеки з обслуговування користувачів є вивчення наших читачів, їхніх читацьких інтересів, урахування потреб учнів, вчителів, батьків. Незаперечним є той факт, що виховання в учнів любові до книги, вироблення у них глибоких читацьких інтересів – одне з головних завдань, яке необхідно розв’язувати на сучасному етапі реформування шкільної бібліотеки. І ми, бібліотекарі, тут відіграємо вирішальну роль у формуванні й розвитку інтересів учнів, розв’язуючи це питання спільно з педагогічним колективом та батьками. Дитина завжди потребує до себе особливої уваги, вона особистість, індивідуальність. Кожна дитина – по своєму підходить до справи, творчо мислить, творчо приймає рішення, творчо навчається.  Тому плануючи роботу з виховання в учнів читацьких інтересів, ми насамперед враховуємо вікові особливості читачів. 

Перше знайомство дитини з книгою починається з першого уроку, коли вона бере до рук свою першу книгу «Буквар», а ось зі шкільною бібліотекою вона знайомиться вперше, коли переступає її поріг, і це знайомство відбувається під час екскурсій до бібліотеки. В ході розмови з дітьми, ми проводимо для них усну анкету на виявлення їхніх читацьких інтересівта навичок користування книгою.                        

Діти молодшого шкільного віку своєрідно сприймають навколишній світ, відображений у книзі. Вони по-своєму ставляться до всього, що читають. Характерним для цього віку є інтерес до всього, що їх оточує. Важливу роль  у розвитку читацьких інтересів учнів молодшого шкільного віку, відіграють почуття та емоції. Тому, підбираючи літературу для цих дітей, ми вибираємо нові книги цікаві за змістом та з яскравими малюнками. При повторному обміні книг, в ході бесіди з читачем, цікавимось чи сподобалась книга, чим саме. При цьому у нас, бібліотекарів, виробляється уявлення про даного читача, його читацький інтерес і є дією для подальшого стимулювання його читання.  Унашій бібліотеці виділена література для дітей молодшого шкільного віку. Учні початкових класів мають можливість самостійно вибирати книги, в цьому їм допомагають яскраво оформлені тематичні полички « Відчиняє двері казка», «У світі пригод та фантастики».

У формуванні читацьких інтересів підлітків є свої особливості. Цих читачів цікавлять історичні факти та події, таємниці планет, міфи та легенди, книги зі шкільного життя однолітків, різноманітні енциклопедії та словники «Чудеса світу», «Видатні наукові відкриття», «Неймовірно, але факт», «Я пізнаю світ» та багато інших. У книжковому фонді нашої бібліотеки (на абонементі та читальному залі) виділено літературу для користувачів цього віку.      Старший шкільний вік є періодом досягнення не тільки фізичної, а й розумової зрілості. Це період мрій, шукань, випробовування своїх сил, захоплень і розчарувань, породжуваних труднощами у досягненні мети. Помічниками у формуванні читацьких інтересів даного шкільного віку є:

 - літературні турніри, які сприяють збагаченню знань літературних творів, розвитку творчої уяви, образної пам’яті та мислення;

 - бесіди, які сприяють розширенню знань про книгу, формують читацькі інтереси; - літературні виставки тощо. Оскільки в бібліотечній діяльності основним об’єктом вивчення є читач, його інтереси та запити, то ми, бібліотекарі, з цією метою проводимо ретельне їх вивчення, використовуючи для цього один із методів вивчення – анкетування. В результаті анкетування ми бачимо, що воно дозволяє отримати висновки про характер і мотивацію читання, потребу в книзі. Таким чином ми визначаємо оптимальний набір бібліотечно-інформаційних послуг та ресурсний потенціал книгозбірні. Було проведено моніторингове дослідження «Сучасний читач шкільної бібліотеки. Якій бути бібліотеці ХХІ століття?» (Додаток 7)

      Результати дослідження сприяють більш якісному моделюванню фонду бібліотеки, дають змогу зорієнтувати увагу на кожну конкретну особистість читача, врахувати потреби і інтереси різних вікових категорій учнів і їх захоплення, а також покращити якість бібліотечного обслуговування за рахунок впровадження в практику роботи сучасної бібліотеки комп’ютерних технологій, створення комфортних умов для користувачів в бібліотеці.     В ході вивчення читацьких інтересів користувачів, наша бібліотека визначила структуру дитячого читання, а саме:

 - навчальне читання;

- ділове читання;

 - пізнавальне читання;

 - дозвільне читання.   

 Отже, при вивченні читацьких потреб та інтересів ми бачимо, що доцільним є комплексне використання різних форм і методів (бесіди, спостереження, реєстрація читацького запиту, опитування-анкетування і т.і.), які доповнюють один одного та сприяють стимулюванню до читання користувачів нашої шкільної бібліотеки.

4.2. Поєднання традиційних та інноваційних форм роботи   

В арсеналі форм і методів роботи інформаційно-бібліотечного медіацентру є

 як традиційні для шкільної бібліотеки форми, такіінноваційні: заняття з

пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань (уроки бібліографічної та

 інформаційної грамотності, бібліотечні уроки, практичні заняття з використання

традиційних таелектронних інформаційних ресурсів, у тому числі віддалених

ресурсів через Інтернет та ін..); очні та віртуальні екскурсії ;використання ігрових

технологій, проведення читацьких та інформаційних конкурсів, інтегрованих

уроків, проведення диспутів, науково-практичних шкільних конференцій у

 читальній залі.

Пріоритетними напрямками спільної діяльності педагогів, бібліотекаря,

батьків є пропаганда читання, формування інформаційної та читацької

культури, розвиток навичок користування бібліотекою, її послугами, книгою,

довідковим апаратом тощо.

« Читання – це віконце, через яке діти бачать й пізнають світ і самих себе».  Соціологи та психологи всього світу давно дійшли тієї думки, що читання розвиває інтелект, формує духовно зрілу, освічену, гармонійну особистість. Відомо, що читання не лише інформує читача про факти дійсності, опосередковано збагачує його життєвий досвід, але й допомагає зрозуміти власний внутрішній світ, сприяє само ідентифікації, розвитку кращих морально-етичних якостей людини, впливає на емоційнопсихологічний стан. Тому я, бібліотекар, ставлю собі за мету – стимулювати учнів до читання. Адже відомо, що важливим фактором ефективної самоосвіти, яка реалізує не тільки формування пошукових навичок та вміння критично мислити, являється саме читання, як креативний й активний процес становлення читача.    Моє завдання  полягає в тому, щоб знайти дієвий підхід до кожної дитини по залученню її до читання, здивувати її самим спілкуванням з книгою, зробити читання необхідною, щоденною  душевною потребою. Дитина, яка не читає має стати винятком, а не нормою для нашого суспільства. Тому стежки, які приведуть учня до полиці з книгами, можуть бути різними, що в значній мірі залежать від нас, бібліотекарів. Доброзичлива коротка розмова, частинка уваги, проста послуга може зацікавити дитину читанням. У своїй роботі використовую усі можливі дієві форми для розвитку навичок читання. Це і комплексні цікаві заходи, які ми проводимо з використанням сучасних мультимедійних засобів,це літературні читання, зустрічі з відомими поетами міста. Для учнів початкових класів ми проводимо разом з класоводами свято книги «Юні читайлики та казкознавчики», де хорошим стимулом для їх читання є вручення дипломів кращим читачам класу.Стимулювання читання допомагає підвищити рівень сприйняття прочитаного, й разом з тим наші читачі активніше використовують літературу у своєму житті.            У шкільній бібліотеці створені всі умови для читання та самоосвіти наших користувачів. Адже, «немає читання – немає ні вітрил, ні вітру».  Самоосвіта учнів – це в першу чергу пізнання. І ми, бібліотекарі, скеровуємо цей процес, оскільки сьогодення вимагає величезної інформаційної насиченості навчального процесу.

Дуже важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб читач не розгубився у книжковому морі. У своїй роботі я використовую методи індивідуального і масового керівництва читанням. Безпосереднє спілкування з читачами допомагає застосовувати найбільш доцільні для кожної конкретної ситуації форми впливу на читання дитини.  Найбільш поширена форма індивідуального керівництва читанням –  бесіда, під час якої я не тільки допомагаю читачеві вибрати книгу, але й викликаю зацікавленість до неї. Однією з таких бесід, яку ми проводимо, є бесіда по культурі читання «Мистецтво бути читачем». Також для своїх користувачів ми проводимо консультації біля книжкових поличок, виставок, каталогів та картотек. Індивідуальне керівництво читанням учнів потребує від нас творчості, майстерності, знання літератури і свого читача.  В основі масового керівництва читанням лежать знання і врахування вікових особливостей конкретних груп читачів. Однією з форм масової роботи є книжкові виставки: «О слово рідне, України слава!», «Безсмертне слово Кобзаря», «Минуле стукає в наші серця» і т. і., які періодично  організовуються в медіацентрі. Ці виставки покликані розпалити інтерес читачів до літератури, до питань по різних темах, котрі раніше не привертали їхньої уваги.

У своїй роботі з читачами усіх вікових категорій практикую інноваційні технології зацікавлення книгою:різноманітні літературні ігри з використанням ІКТ («Відгадай загадку», «Доповни прислів’я», «Літературний портрет», «З якого це твору?»). Ігри активують читання учнів, стимулюють їх звертатися до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури.

Щорічно в нашій шкільній бібліотеці проводяться конкурси «Найкращий читач школи» серед учнів 6 – 7 класів. Динамічний розвиток суспільства, а також комп’ютерних технологій потребує від нас, бібліотекарів, постійного й активного впровадження інновацій у свою діяльність. Дуже часто у своїй роботі ми використовуємо таку форму масового керівництва читанням, як усний журнал: «Моя країна – Україна», « Слово, моя ти єдиная зброє…» та багато інших. Використовуючи сучасні технології, ми маємо можливість створювати презентації до усних журналів. З новітніми технологіями з’явилися нетрадиційні форми популяризації книги в читацькій аудиторії. З метою формування свідомої потреби користувачів у систематичному читанні ми організовуємо для учнів екскурсії «Знайомство з бібліотекою», які супроводжуються презентаціями «Як книга прийшла до людей», «З історії створення книги».  Учні іззадоволенням роздивляються яскраві слайди та ставлять запитання, що свідчить про їх зацікавленість.  Впровадження в практику роботи різних форм масових заходів, а саме: «Книгам – любов і шану юних» (виховна година), «Рідним словом я горджуся» (літературно-поетична година), «Україно! Рідна земле моя» (екологічний екстрим), «Зустріч з улюбленими героями»(театралізоване свято книги) і вдосконалення методики їх проведення допомагає нам, бібліотекарям, у роботі із залученням користувачів до бібліотеки, їх різнобічного читання. Цікавим був захід з елементами театралізації «Різдвяний вертеп». Подібні дійства дають «вихід» не лише акторським прагненням та нахилам дітей, але й драматургічним, зокрема, постановками спектаклів. Таким чином, проведення таких заходів не лише сприяє формуванню творчих якостей читачів, але й стає підґрунтям для реалізації проявів дитячої творчості. Щорічно в День Знань ми надаємо інформаційну допомогу класоводам, класним керівникам в підготовці і проведенні перших уроків: «Державний прапор України – святиня нашого народу», «До1025-річчя хрещення Русі». А для першокласників цей день запам’ятовується ще тим, що у святковій атмосфері ми вручаємо їм їх першу книгу «Буквар». Традиційно, в березні кожного року, бібліотека організовує Тиждень дитячої та юнацької книги «Завітає в гості книга». Тиждень книги розпочинається годинами виховного інформування «Як книга прийшла до людей» та організацією книжкових виставок «Книга – наш вірний друг», «Книга – міст у світ знань».  В наступні дні тижня проводяться огляди видавничих новинок «Вас вітають нові книги», проходить конкурс дитячих малюнків «Моя шкільна бібліотека», відбуваються учнівські презентації «Мій автор і моя улюблена книга», літературний калейдоскоп «Ми про книги знаємо все». Закінчує наш Тиждень книги парадом літературних героїв. В цей день підводяться підсумки та нагороджуються грамотами активні учасники свята (Додаток 8).    

Оригінальною формою масового керівництва читанням є години цікавих повідомлень, які  проходять у бібліотеці: «Європа – спільне надбання», «Історія у української Конституції», «Сім чудес України».  Стало вже доброю традицією проводити в медіацентрі  літературно-музичних свят з використанням мультимедійних технологій: «Хотіла б я піснею стати», «У Шевченковій світлиці»  У нашому робочому портфоліо достатня кількість різноманітних авторських  методичних розробок для проведення масових заходів.    Отже, для того, щоб книга і читання міцно увійшли в духовне життя дітей, важливий як індивідуальний так і масовий метод керівництва читанням. Щоб бібліотекар залишався компетентним вихователем чи то для групи читачів, чи для окремого читача необхідний систематичний послідовний взаємозв’язок цих методів, який  приносить найбільший ефект. Ми доводимо дітям, що спілкування з книгою розкриває широкі горизонти перед людиною та сприяє саморозвитку її особистості.  А робимо це , використовуючи новітні технології, які міцно увійшли в шкільне життя.

Розділ V.Аналітична діяльність – провідний напрям методичної роботи

бібліотеки

Важливу роль для виявлення перспективи розвитку шкільноїбібліотеки як інформаційного центру має аналітична діяльність, аналіз рівняроботи бібліотеки, моніторинг читання  й користування учнямиелектронними та Інтернет-ресурсами.

 Протягом останніх 4-х років проводжу моніторинг читацьких інтересів і користування Інтернет-ресурсами.На аналітичному етапі моніторингу під час

обробки накопичених даних за допомогою ІКТ систематизуються відповіді респондентів по класах, а також простежується залежність відповідей від профілю

навчання ( біо-технологічного чи універсального ), від статі респондентів та

відповідно віку школярів.

Аналіз анкетування показав, що інтерес до читання в школі  високий (1-7 класи) ічитають учні як традиційні книги так і книги на електронних носіях,високий відсоток займає прослуховування аудіокниг.На початку дослідження (2013-2014 н.р.) ми пропонували учням данкети: длявивчення читацьких інтересів та для аналізукористування Інтернет-ресурсам.

 Зараз проводжу моніторинг за однією анкетою, що містить головні аспекти, якінас цікавлять. Відповідаючи на питання, респонденти мають можливістьоцінити фактори, які складають комфортність обслуговування та висловитисвої

пропозиції щодо покращення роботи бібліотеки.

Отже, автоматизація у бібліотеці веде до нового рівня обслуговування читачів та дозволяє при мінімальних витратах часу отримати якомога більше інформації.Безперечно, використання новітніх інформаційних технологій у роботі бібліотеки сприяє більш ефективному задоволенню інформаційних запитів учнів, підвищення рівня навчання та втілення європейських стандартів освіти. (Додаток)

Розділ VI. Бібліотечний медіацентр – майданчик для поширення інноваційних технологій.

Однією з форм підвищення професійного рівня вчителів є проведення веб-семінарів, майстер-класів, семінарів-практикумів з використанням інноваційних технологій. Вчитель-методист зарубіжної літератури Наливайко О.Є. проводить майстер-класи «Підвищення професійної компетентності вчителя шляхом створення та оформлення педагогічних блогів», «Мультимедійні технології на уроках зарубіжної літератури», «Буктрейлер – сучасна реклама книги».На базі нашого бібліотечно-інформаційного медіацентру проводилися такі  районні семінари – практикуми, веб-семінари з різних предметів: «Інформаційний простір шкільної бібліотеки»,  «Безпечний Інтернет» (районний семінар класних керівників), «Використання Інтернет - ресурсів в інформаційно-бібліографічній роботі шкільної бібліотеки», «Шкільна бібліотека – центр естетичного виховання», «Книга і читання – важливі чинники формування духовної особистості», «Роль бібліотеки у вихованні екологічної культури школярів» та інші (Додаток 9).

          Впевнена, що тільки завдяки  та через професійне спілкування, обмін інноваційним досвідом, знайомству з певними практичними напрацюваннями здійснюється яскраве розкриття професійного потенціалу кожного вчителя, дає змогу більш зацікавлено, а отже, успішно використовувати свої творчі можливості. Процес підвищення професійного рівня сприяє нашому вмінню:

   Щоб зацікавити і «повести» за собою наших читачів, ми постійно розвиваємося, перебуваємо у щоденному пошуку самовдосконалення як з професійної точки зору так і з духовної. Адже, ще В.О. Сухомлинський закликав: « Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших…»

Висновки

Сьогодні все більш уваги приділяється людині як особистості, її свідомості, духовності, культурі, моральності, а також високо розвиненому інтелекту та потенціалу. Відповідно, не викликає сумніву надзвичайна важливість, гостра необхідність такої підготовки підростаючого покоління, за якої середню школу закінчували б освічені інтелектуальні особистості, що володіють знаннями основ наук, загальною культурою, умінням самостійно й гнучко мислити, ініціативно, творчо вирішувати життєві та професійні питання. Тому залучення школярів до культурних цінностей – важливе завдання бібліотеки. Оскільки проблема відстоювання іміджу бібліотеки як наукового, освітнього, культурно-духовного центру стає все більш актуальною, тільки завдяки інноваціям, застосуванню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій бібліотека ефективно реагує на потреби своїх читачів і залишається інтелектуальним фундаментом для збереження науково-культурних надбань людства. Модернізація бібліотеки навчального закладу у бібліотечний медіацентр, здатного  працювати з будь-якою  інформацією,  на будь-яких носіях і організовувати з ними ефективну роботу – першочергове завдання у час інформаційних технологій. На сучасному етапі розвитку комп’ютерних технологій та впровадження їх в усі сфери життя суспільства потреба в електронній інформації постійно зростає.Разом із тим, новітні інформаційні технології, що увірвались у життя українського суспільства, не оминули і шкільні бібліотеки, які саме завдяки цьому реалізують стратегію переходу від традиційної книгозбірні до динамічного центру інформації. Саме тому бібліотека нашої школи акцентує свою діяльність на створенні електронних каталогів, на формуванні ресурсних баз з актуальних питань освіти і культури, навчання та виховання дітей. Автоматизація бібліотечних та інформаційних послуг значно прискорює обслуговування читачів, дозволяє у більш повному обсязі забезпечити їх інформацією. Моніторингові дослідження бібліотеки є підґрунтям для розроблення методичних рішень і важливим аналітичним матеріалом, який у нових ракурсах доповнює бібліотечну статистику та спрямований на якісне оперативне забезпечення користувачів інформацією відповідно до їх потреб й розвиток бібліотеки.  Власний блог бібліотеки, сторінка на сайті, представлення роботи бібліотеки у соціальних мережах – нагальна потреба сучасності.  Активне використання інноваційних технологій для бібліотечно-інформаційної підтримки освітнього процесу – вимога часу. Адже ХХІ століття – ера інформаційного суспільства, у якому інформація все частіше визначається як основний ресурс майбутнього. Формування інформаційної компетентності, загальнокультурної компетентності, що стосується культури особистості в усіх її аспектах – провідне завдання бібліотеки як інформаційно-інтелектуального центру.

Нам вдалося створити нову модель бібліотеки, наповнити її новим змістом роботи, впровадити в практику своєї діяльності новітні комп’ютерні інформаційні технології, які дозволили значно підвищити інформаційний статус бібліотеки. Бібліотека виконує свої  основні функції: інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу в школі, залучення учнів до активного читання, прищеплення їм навичок читацької індивідуальності, розвиток у них грамотності, допомога в пошуку та оцінці особистих і суспільних цінностей, зафіксованих у книгах. Наш бібліотечно-інформаційний медіацентр став центром впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій, де комфортно почуваються учні, педагоги, відвідувачі. У  час змін і модернізації  до бібліотеки іде новий читач із новими запитами, потребами, цілями.

Список використаних джерел

1.Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Електронний ресурс] Схвалено Указом Президента України від 25 червня 2013року№344.– Режим доступу:http://www.president.gov.ua/dokuments/15828.html 2.Закон України «Про освіту». – К.: Генеза, 1996. – 36с.

3.Державний стандарт початкової загальної освіти. Затверджено Постановою КМУ від 20 квітня 2011 року №462//Офіційний вісник України.- 2011. -  №33. - С.13, 78. 4.Державний стандарт базової і повної середньої освіти [Електронний ресурс] Затверджено Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392.- Режим доступу:http://zakon.nau.ua [dok]?uid=1053.24.0.

5.Куценко С.Л. Бібліотека школи – інформаційно-методичний центр// Шкільна бібліотека. -  2010. - №2. - С.65-66. 6.Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу// Інформаційний збірник МО України. – 1999. -  №12. -  С.6-11.

7.Мальчук В. Жити у світі книг //Трудівник Полісся. – 2000. - №31. - С.3. 8.Д’юїМ[Електронний ресурс] Режим доступу:http://vk.com/club42507094 9.Жемчужины мысли. – К.: Высшая школа, 1990. – 358 с. 10.ПикалоВ.В. Інформаційна культура сучасного учня //Шкільна бібліотека. – 2010. - №7. - С.67-69. 11.Рекламна діяльність вітчизняних загальнодоступних бібліотек [Електронний ресурс]Режим доступу:http://ua-referat.com/

12.БорисоваО.О. Бібліотечно-бібліографічна реклама [Текст]/О.О.Борисова//Бібліографія. – 2003. - №3. – С.101-105.

 13.Колодяжна В.В. Особливості роботи бібліотеки щодо формування особистості сучасного учня //Шкільна бібліотека. – 2009. -  №4. - С.54-56.

14.ОдарченкоС.Є. Розвиток читацьких навичок учнів//Шкільна бібліотека. – 2010. - №6. - С.44-46.

15.Цемрюк Л.П. Сучасний учень і культура читання//Шкільна бібліотека. 2010. - №10. – С.66.

16.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К:Радянська школа, 1977. – 382с. 17.Покотило В. Бібліотечна діяльність: психологічний аспект //Шкільна бібліотека плюс. -  2011. - №10. - С. 15-22.

18.Шкира О. Бібліотека навчального закладу як осередок духовного і культурного розвитку особистості  //Бібліотечна планета. – 2006. - №3. - С.3234. 19.Реріх М. Вибране. – М.: Правда, 1990. – 527с. 20.Ситник Г.І. Шкільна бібліотека і бібліотечні технології. – Рівне, 1997. 200с. 21Абонемент